Значення в інших словниках
-
протичка —
про́тичка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
протичка —
-и, ж., розм. Металевий прутик для чищення люльки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
протичка —
ПРО́ТИЧКА, и, ж., розм. Металевий прутик для чищення люльки. Налапавши й витягши люльку, довго він довбався в ній протичкою (Панас Мирний); Він набиває свою люльку з мідяною протичкою, оздоблену бляшками, з довгим цибухом (Л. Смілянський).
Словник української мови у 20 томах
-
протичка —
Про́тичка, -ки ж. Родъ металлическаго прутика для чистки трубки. Гол. Од. 66. Щух. І. 300, 276. Витягти люльку, довго він довбався в ній протичкою. Мир. ХРВ. 224.
Словник української мови Грінченка