Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
скаляти —
скаля́ти дієслово доконаного виду забруднити розм.
Орфографічний словник української мови
скаляти —
Скаля́ти, перен. Заплямувати, зганьбити. Жаль нам того імени, що єго наша газета носить чесно вже одинайцятий рік, ніколи не скалявши єго ніяким негідним учинком (Б., 1895, 11, 2) // пол. skalać, книжн. — заплямувати, зганьбити.
Українська літературна мова на Буковині
скаляти —
-яю, -яєш, перех., розм. Док. до каляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скаляти —
СКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, що, розм. Док. до каля́ти. – Ой вистели, дівчино, – дає глузливую козак дівчині пораду, – ой вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (С.
Словник української мови у 20 томах
скаляти —
СКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, перех., розм. Док. до каля́ти. — Ой вистели, дівчино, — дає глузливую козак дівчині пораду,— ой вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (Вас., І, 1959, 132); Я слави своєї дівоцької не скаляла (Барв.
Словник української мови в 11 томах
скаляти —
Скаля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Испачкать, замарать. 2) Запятнать. Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги. К. ЧР. 378.
Словник української мови Грінченка