скаляти
СКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, перех., розм. Док. до каля́ти.
— Ой вистели, дівчино, — дає глузливую козак дівчині пораду,— ой вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (Вас., І, 1959, 132);
Я слави своєї дівоцької не скаляла (Барв., Опов.., 1902, 60);
То [червоний прапор] — символ волі. Не скаляйте Його насильством. Не спляміть Злобою темною. Тримайте Той прапор високо (Черн., Поезії, 1959, 382).
Словник української мови (СУМ-11)