Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
скулитися —
ску́литися 1 дієслово недоконаного виду мружитися рідко ску́литися 2 дієслово доконаного виду корчитися; скручуватися в клубок
Орфографічний словник української мови
скулитися —
I -люся, -лишся, док. 1》 Щулитися, корчитися (від холоду, болю, страху і т. ін.). || тільки док. Зсутулитися, згорбитися. 2》 Скручуватись у клубок. || Скорчуватися, примостившись де-небудь. II -люся, -лишся, недок., рідко. Те саме, що мружитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скулитися —
СКУ́ЛИТИСЯ¹, люся, лишся, недок., рідко. Те саме, що мру́житися. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт (С. Воскрекасенко). СКУ́ЛИТИСЯ² див. ску́люватися.
Словник української мови у 20 томах
скулитися —
ЗІГНУ́ТИСЯ (про людину або частини її тіла — стати зігнутим), ЗІБГА́ТИСЯ, ЗОБГА́ТИСЯ рідше, СКУ́ЛИТИСЯ, СКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., СКО́РЧИТИСЯ розм., СКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., СКОЦЮ́БИТИСЯ рідше, СКРЮ́ЧИТИСЯ розм., СКОРО́БИТИСЯ розм.; ЗГОРНУ́ТИСЯ із сл.
Словник синонімів української мови
скулитися —
СКУ́ЛИТИСЯ¹, люся, лишся, недок., рідко. Те саме, що мру́житися. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт (Воскр., Подивись.., 1962, 95). СКУ́ЛИТИСЯ² див. ску́люватися.
Словник української мови в 11 томах
скулитися —
Скулитися, -люся, -лишся гл. Съежиться. Як пес скулився. Чуб. V. 1147.
Словник української мови Грінченка