Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
софа —
софа́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
софа —
-и, ж. 1》 В європейських країнах – м'який широкий диван з поручнями і низькою спинкою. 2》 У країнах Близького й Середнього Сходу – низьке ложе, вкрите м'якими килимами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
софа —
СОФА́, и́, ж. Низький широкий диван. Крісла й софа криті червоним, поручата в них з червоного дерева різьблені та цяцьковані (Леся Українка); На широчезній софі можуть лягти впоперек шість чоловік (І. Сенченко).
Словник української мови у 20 томах
софа —
софа́ (франц. sofa, від араб. суффа – подушка на верблюдячому сідлі) 1. В європейських країнах – м’який широкий диван з поручнями й низькою спинкою. 2. В країнах Близького й Середнього Сходу – низьке ложе, вкрите м’якими килимами.
Словник іншомовних слів Мельничука
софа —
СОФА́, и́, ж. М’який широкий диван з поручнями і низькою спинкою. Крісла й софа криті червоним, поручата в них з червоного дерева різьблені та цяцьковані (Л. Укр., IV, 1954, 233); На широчезній софі можуть лягти впоперек шість чоловік (Сенч., На Бат. горі, 1960, 75).
Словник української мови в 11 томах