ся

На ся: на індивідуумів [XIX] Загальний затим появ сеї другої доби в людській історії, се роздруження, розділювання «на ся», нове різницювання в ділах господарських, родинних і суспільних [XIX]

Значення в інших словниках

1. ся — СЯ¹ див. сей. СЯ². 1. займ. зворотний, заст. Себе. – Здоров, Еоле, пане-свату! Ой, як ся маєш, як живеш? – Сказала, як ввійшла у хату, Юнона (І. Котляревський); [Грицько:] Здорова, кумо... Як ся маєш, як ся поживаєш?...  Словник української мови у 20 томах
2. ся — I 1》 займ. зворотний, заст. Себе. 2》 част., діал. Уживається при дієсловах 3 особи. II невідм., ч. Протокитайське плем'я, яке очолило наприкінці 3 – поч. 2-го тис. до н. е. союз племен в районі р. Хуанхе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ся — СЯ. 1. займ. зворотний, заст. Себе. — Здоров, Еоле, пане-свату! Ой, як ся маєш, як живеш? — Сказала, як ввійшла у хату, Юнона (Котл., І, 1952, 66); [Грицько:] Здорова, кумо… Як ся маєш, як ся поживаєш?...  Словник української мови в 11 томах
4. ся — Поменчати, -ся, поменчити, ся = поменшати, -ся, поменшити, -ся. --------------- Ся мѣст. 1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла. Ном. № 8655. 2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? н. п. Згадав, ся зволив та й удоволив. Ном. як ся маєш? Какъ поживаешь?  Словник української мови Грінченка