Словник з творів Івана Франка

сірий

Сірий конець: найгірші учні, що сиділи на останніх місцях [III]

— по конець (треба: поконець (169) — край (чого) [MО,V]

Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка

Значення в інших словниках

  1. сірий — (колір між чорним і білим) попелястий, димчастий; (світло-сірий) сталевий.  Словник синонімів Полюги
  2. сірий — сі́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. сірий — (колір) попелястий, мишастий, сталевий, сріблястий, олив'яний, (з синявою) сизий, (- масть — ще) мурий, моругий, (волос) із сивиною, (- світло) тьмяний, тьмавий, (степ) безбарвний, однотонний, (день) СИВИЙ, (хто) безликий, (- життя) одноманітний...  Словник синонімів Караванського
  4. сірий — I бурий, вигорілий (рідко), вицвілий, землистий, земляний, злинялий, зозулястенький, зозулястий, зозульчастий, зозульчатий, линялий, мишастий, моругий, мурий, муругий, перепелястий, пісочний, попеластий, попелистий, попелястий, попельнастий, попільний...  Словник синонімів Вусика
  5. сірий — [с’ірией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і  Орфоепічний словник української мови
  6. сірий — -а, -е. 1》 Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. || Блідий, з відтінком такого кольору (про обличчя, про людину з таким обличчям). || Із шерстю, що має барву попелу (про тварин). || у знач. ім. сірий, -рого...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сірий — Сивий, сивковий, сизий, мишастий, мурий, попелястий, шарий  Словник чужослів Павло Штепа
  8. сірий — СІ́РИЙ, а, е. 1. Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. Несподівано зразу труснуло сніжком, і земля здавалась аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби – зелені, руді і сірі (М. Коцюбинський); – Де моя сіра, шовкова спідниця? ..  Словник української мови у 20 томах
  9. сірий — сі́ра сви́та, заст., зневажл. Бідний селянин у дореволюційній Україні. — Нам треба з цієї сірої свити готувати і культурного хазяїна, і справжнього вояку (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
  10. сірий — БЕЗДА́РНИЙ (створений неталановитою людиною), СІ́РИЙ, УБО́ГИЙ підсил. Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії (картина І.  Словник синонімів української мови
  11. сірий — Сі́рий, -ра, -ре  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. сірий — СІ́РИЙ, а, е. 1. Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. Несподівано зразу труснуло сніжком, і земля здавалась аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби — зелені, руді і сірі (Коцюб., II, 1955, 249); — Де моя сіра, шовкова спідниця? ..  Словник української мови в 11 томах