(колір між чорним і білим) попелястий, димчастий; (світло-сірий) сталевий.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
сірий —
Сірий конець: найгірші учні, що сиділи на останніх місцях [III] — по конець (треба: поконець (169) — край (чого) [MО,V]
Словник з творів Івана Франка
сірий —
сі́рий прикметник
Орфографічний словник української мови
сірий —
[с’ірией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і
Орфоепічний словник української мови
сірий —
-а, -е. 1》 Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. || Блідий, з відтінком такого кольору (про обличчя, про людину з таким обличчям). || Із шерстю, що має барву попелу (про тварин). || у знач. ім. сірий, -рого...
Великий тлумачний словник сучасної мови
сірий —
СІ́РИЙ, а, е. 1. Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. Несподівано зразу труснуло сніжком, і земля здавалась аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби – зелені, руді і сірі (М. Коцюбинський); – Де моя сіра, шовкова спідниця? ..
Словник української мови у 20 томах
сірий —
сі́ра сви́та, заст., зневажл. Бідний селянин у дореволюційній Україні. — Нам треба з цієї сірої свити готувати і культурного хазяїна, і справжнього вояку (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови
сірий —
БЕЗДА́РНИЙ (створений неталановитою людиною), СІ́РИЙ, УБО́ГИЙ підсил. Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії (картина І.
Словник синонімів української мови
сірий —
Сі́рий, -ра, -ре
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сірий —
СІ́РИЙ, а, е. 1. Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. Несподівано зразу труснуло сніжком, і земля здавалась аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби — зелені, руді і сірі (Коцюб., II, 1955, 249); — Де моя сіра, шовкова спідниця? ..
Словник української мови в 11 томах