Дорогоцінний камінь блакитного або зеленого кольору [XI]
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
туркус —
ту́ркус іменник чоловічого роду бірюза рідко
Орфографічний словник української мови
туркус —
ТУ́РКУС, у, ч., заст. Бірюза. Металеві [сагайдаки] звичайно робилися з благородних металів, камеризовані [оздоблені] туркусами.., – а часом і дорожчим іще камінням (Г. Хоткевич).
Словник української мови у 20 томах
туркус —
ту́ркус бірюза (ст): Але з-під хустки висмикаються золоті пасма волосся, а блакитні очі навіть у теміні коридору світять, мов туркуси (Лисяк)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
туркус —
-у, ч., заст. Бірюза.
Великий тлумачний словник сучасної мови
туркус —
ТУ́РКУС, у, ч., заст. Бірюза. Металеві [сагайдаки] звичайно робилися з благородних металів, камеризовані [оздоблені] туркусами.., — а часом і дорожчим іще камінням (Хотк., Довбуш, 1965, 283).
Словник української мови в 11 томах