Значення в інших словниках
-
туркус —
Дорогоцінний камінь блакитного або зеленого кольору [XI]
Словник з творів Івана Франка
-
туркус —
ту́ркус іменник чоловічого роду бірюза рідко
Орфографічний словник української мови
-
туркус —
ТУ́РКУС, у, ч., заст. Бірюза. Металеві [сагайдаки] звичайно робилися з благородних металів, камеризовані [оздоблені] туркусами.., – а часом і дорожчим іще камінням (Г. Хоткевич).
Словник української мови у 20 томах
-
туркус —
ту́ркус бірюза (ст): Але з-під хустки висмикаються золоті пасма волосся, а блакитні очі навіть у теміні коридору світять, мов туркуси (Лисяк)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
туркус —
ТУ́РКУС, у, ч., заст. Бірюза. Металеві [сагайдаки] звичайно робилися з благородних металів, камеризовані [оздоблені] туркусами.., — а часом і дорожчим іще камінням (Хотк., Довбуш, 1965, 283).
Словник української мови в 11 томах