уроєний

Уявлюваний, видуманий; що є в чиїйсь уяві [VI]

— щоє в чиїйсь уяві, видуманий [VII]

— уроєний (180) < польськ. urojony — уявний, мнимий [MО,V]

Значення в інших словниках

1. уроєний — уро́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. уроєний — Уроє́ний. Уявний, гаданий, позірний. Ми ще і сегодня не можемо сказати, що той процес ународовленя рускої інтеліґенциї закінчив ся, ще й сегодня мусимо з жалем серця признати ся, що до того, аби межи народом а єго інтеліґенциєю була дійсна...  Українська літературна мова на Буковині