уроєний

Уявлюваний, видуманий; що є в чиїйсь уяві [VI]

— щоє в чиїйсь уяві, видуманий [VII]

уроєний (180) < польськ. urojony — уявний, мнимий [MО,V]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уроєний — уро́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уроєний — Уроє́ний. Уявний, гаданий, позірний. Ми ще і сегодня не можемо сказати, що той процес ународовленя рускої інтеліґенциї закінчив ся, ще й сегодня мусимо з жалем серця признати ся, що до того, аби межи народом а єго інтеліґенциєю була дійсна... Українська літературна мова на Буковині