успособлення

Успосо́блення:

— (вороже): вдача, ставлення, відношення, настрій [IV]

— вдача, настрій [19,VI,VII]

— настрій, вдача. [II]

— настрій [46-1;46-2]

— настрої [48,XX] З віршів тільки один «Взимі» по переробленню може бути друкований, — прочі мають тільки суб'єктивну вартість, для Вас самих, бо висказують тільки Ваші особисті успособлення, без жодного ширшого горизонту [XX]

Значення в інших словниках

1. успособлення — успосо́блення іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. успособлення — УСПОСО́БЛЕННЯ, я, с., діал. Настрій. Пані, бачилось, була в добрім успособленню, говорила, оповідала, навіть жартувала (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. успособлення — -я, с., діал. Настрій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. успособлення — УСПОСО́БЛЕННЯ, я, с., діал. Настрій. Пані, бачилось, була в добрім успособленню, говорила, оповідала, навіть жартувала (Фр., VII, 1951, 63).  Словник української мови в 11 томах