успособлений

Успосо́блений:

— (до чогось) — має до чогось нахил, охоту [1]

— (до чогось) що має до чогось нахил, охоту [X]

Значення в інших словниках

1. успособлений — успосо́блений дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. успособлений — Успосо́блений. Налаштований, схильний до певного настрою. Сему знов зааплявдував єще з початку стихійно успособлений люд одночасним, як з одної губи, кличем “Сумно!” (Б., 1907, 40, 2) // пол. usposobić — налаштувати, прихилити, привернути до себе; див. іще успособленє.  Українська літературна мова на Буковині
3. успособлений — УСПОСО́БЛЕНИЙ, а, е, діал. Настроєний. – Давніше не був ти ніколи проти мене так критично й різко успособлений (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
4. успособлений — -а, -е, діал. Настроєний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. успособлений — УСПОСО́БЛЕНИЙ, а, е, діал. Настроєний. — Давніше не був ти ніколи проти мене так критично й різко успособлений (Коб., II, 1956, 348).  Словник української мови в 11 томах