феник

Фе́ник, пфеніг:

— дрібна австрійська монета [24,VIII]

— пфеніг (дрібна монета) [4]

— пфеніг, дрібна монета [III-V]

— пфеніг, німецька дрібна монета [XII]

Значення в інших словниках

1. феник — -а, ч., зах. Дрібна монета, гріш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. феник — Феник, -ка м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив вм сі феника. Фр. Пр. 193.  Словник української мови Грінченка