феник

Феник, -ка

м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив вм сі феника. Фр. Пр. 193.

Значення в інших словниках

1. феник — Фе́ник, пфеніг: — дрібна австрійська монета [24,VIII] — пфеніг (дрібна монета) [4] — пфеніг, дрібна монета [III-V] — пфеніг, німецька дрібна монета [XII]  Словник з творів Івана Франка
2. феник — -а, ч., зах. Дрібна монета, гріш.  Великий тлумачний словник сучасної мови