хащі —
ХА́ЩІ, ів, мн. (одн. ха́ща, і, ж.). 1. Густий, непрохідний ліс, чагарник. Попід глинищем, серед колючих хащів та червонястого бур'яну, що росте на солонці, розчищено невеличку нивку (Леся Українка); Оксен зрозумів, що степом продертися не вдасться...
Словник української мови у 20 томах
хащі —
-ів, мн. (одн. хаща, -і, ж.). 1》 Густий, непрохідний ліс, чагарник. || чого, які. Густі зарості яких-небудь дерев, кущів, трав і т. ін. || чого, перен., розм. Густе волосся. || перен., розм. Дуже велике скупчення яких-небудь предметів. 2》 перен., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хащі —
ХА́ЩІ, ів, мн. (одн. ха́ща, і, ж.). 1. Густий, непрохідний ліс, чагарник. Попід глинищем, серед колючих хащів та червонястого бур’яну, що росте на солонці, розчищено невеличку нивку (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах