хідник —
I хідничка, хідничок, ходень, ходик II див. стежка
Словник синонімів Вусика
хідник —
ХІДНИ́К, а́, ч., розм. 1. Те саме, що хід 4. – Під цією церквою викопано глибокий льох, і від нього ведуть чотири хідники до кожної башти (М. Старицький); І ще скажу: таки ж довгенько він Копав хідник, дорогу до рятунку (М.
Словник української мови у 20 томах
хідник —
хідни́к 1. тротуар (ст): Хлопець не йшов на Ринок, він тільки здалеку бачив, як збирається товпа на хідниках, як гудять вівати, як зриваються з голов капелюхи (Лисяк)...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
хідник —
-а, ч., розм. 1》 Те саме, що хід 4). || гірн. Горизонтальна або похила виробка для переміщення шахтарів. 2》 Те саме, що хід 5). 3》 Піднята вище проїжджої частини пішохідна стежка з асфальту, цегли, дощок і т. ін. по боках вулиці чи площі; тротуар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хідник —
ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору).
Словник синонімів української мови
хідник —
Хідни́к -ка, в -ку; -ники́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хідник —
ХІДНИ́К, а́, ч., розм. 1. Те саме, що хід 4. — Під цією церквою викопано глибокий льох, і від нього ведуть чотири хідники до кожної башти (Стар., Облога..
Словник української мови в 11 томах
хідник —
Хідник, -ка м. Дорожка, тропинка. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка