цята —
ця́та іменник жіночого роду цятка розм.
Орфографічний словник української мови
цята —
ЦЯ́ТА, и, ж., розм. Те саме, що ця́тка. Я завважила, що очі її були чи втомлені, чи заплакані, невеликі цяти рум'янців виразно червоніли на білому змарнілому обличчі (Леся Українка); Вночі пройшов дощ, тож коли я підійшов до хвилеріза...
Словник української мови у 20 томах
цята —
цята (цата) дрібна монета
Словник застарілих та маловживаних слів
цята —
-и, ж., розм. Те саме, що цятка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цята —
ПЛЯ́МА (частина поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням), ЛА́ТКА, ПЛІШИ́НА розм.; ПЛЯ́МКА, ЦЯ́ТКА розм., ЦЯ́ТА розм., ЦЯТИ́НА розм. (невелика); ПІДПА́ЛИНА, ВІДМІ́ТИНА (перев. на тілі тварини, птаха); ЛЯ́ПКА розм.
Словник синонімів української мови
цята —
ЦЯ́ТА, и, ж., розм. Те саме, що ця́тка. Я завважила, що очі її були чи втомлені, чи заплакані, невеликі цяти рум’янців виразно червоніли на білому змарнілому обличчі (Л. Укр., III, 1952, 612). ♦ До ця́ти — те саме, що До ця́точки ( див. ця́точка).
Словник української мови в 11 томах
цята —
Цята, -ти ж. 1) Крапинка, пятнышко, точка. 2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Черк. у. ум. цятка, цяточка.
Словник української мови Грінченка