Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
чиншовик —
ЧИНШОВИ́К, а́, ч., іст. Орендатор, який платив чинш власникові землі. То був ґрунт одного шляхтича-чиншовика, Івана Михалчевського (І. Нечуй-Левицький); Ці “шляхтичі” звичайно були “чиншовиками”, тобто засівали землю, виплачуючи за неї поміщикові щорічну плату – “чинш” (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
чиншовик —
чиншови́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
чиншовик —
-а, ч., іст. Орендатор, який платив чинш власникові землі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чиншовик —
ЧИНШОВИ́К, а́, ч., іст. Орендатор, який платив чинш власникові землі. То був грунт одного шляхтича-чиншовика, Івана Михалчевського (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
чиншовик —
Чиншовик, -ка м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.
Словник української мови Грінченка