Ірпінь

Ірпі́нь, -пеня́, -не́ві (р.) (ч. р.); ірпі́нський, -ка, -ке

Значення в інших словниках

1. Ірпінь — Ірпі́нь іменник чоловічого роду річка; місто в Україні  Орфографічний словник української мови
2. Ірпінь — М. у Київській обл.; 40 тис. мшк.; підприємства будівельних матеріалів, машинобудівної промисловості; кліматичний курорт, рекреаційний центр, численні оздоровчі заклади, дачні селища. Заснований як залізнична станція в 1902.  Універсальний словник-енциклопедія