Берлін

Берлі́н, -ну, -нові, в -ні (місто)

Значення в інших словниках

1. Берлін — Берлі́н іменник чоловічого роду столиця Німеччини  Орфографічний словник української мови
2. Берлін — I столиця Німеччини, порт на р. Шпрее; окрема федеральна земля, 889 км2, 3,5 млн. мшк.; промисловість переважно електронна (Сіменс), машинобудівна, засобів транспорту; важливий центр торгівлі (ярмарки, виставки), культури (театри, музеї...  Універсальний словник-енциклопедія