Берлін

Берлі́н, -ну, -нові, в -ні (місто)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Берлін — Берлі́н іменник чоловічого роду столиця Німеччини Орфографічний словник української мови
  2. Берлін — I столиця Німеччини, порт на р. Шпрее; окрема федеральна земля, 889 км2, 3,5 млн. мшк.; промисловість переважно електронна (Сіменс), машинобудівна, засобів транспорту; важливий центр торгівлі (ярмарки, виставки), культури (театри, музеї... Універсальний словник-енциклопедія