Берлін

Берлі́н

іменник чоловічого роду

столиця Німеччини

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Берлін — I столиця Німеччини, порт на р. Шпрее; окрема федеральна земля, 889 км2, 3,5 млн. мшк.; промисловість переважно електронна (Сіменс), машинобудівна, засобів транспорту; важливий центр торгівлі (ярмарки, виставки), культури (театри, музеї... Універсальний словник-енциклопедія
  2. Берлін — Берлі́н, -ну, -нові, в -ні (місто) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)