вавилон —
ВАВИЛО́Н, а, ч. 1. (з великої літери). Велике місто, повне спокус і всілякого зла (за назвою біблійного міста). Минали За днями дні. Раби мовчали, Царі лупилися, росли І Вавилони мурували (Т.
Словник української мови у 20 томах
Вавилон —
Вавило́н 1 іменник чоловічого роду стародавнє місто Вавило́н 2 іменник чоловічого роду держава
Орфографічний словник української мови
Вавилон —
За Біблією назва міста, мешканці якого будували вежу, що мала дістати до неба; за це святотатство Ягве зробив так, що вони перестали розуміти один одного й не завершили будову.
Універсальний словник-енциклопедія