Орфографічний словник української мови

Вавилон

Вавило́н 1

іменник чоловічого роду

стародавнє місто

Вавило́н 2

іменник чоловічого роду

держава

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вавилон — ВАВИЛО́Н, а, ч. 1. (з великої літери). Велике місто, повне спокус і всілякого зла (за назвою біблійного міста). Минали За днями дні. Раби мовчали, Царі лупилися, росли І Вавилони мурували (Т.  Словник української мови у 20 томах
  2. Вавилон — За Біблією назва міста, мешканці якого будували вежу, що мала дістати до неба; за це святотатство Ягве зробив так, що вони перестали розуміти один одного й не завершили будову.  Універсальний словник-енциклопедія
  3. Вавилон — Вавило́н, -ну, -нові, у -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)