Гіменей

Гімене́й, -не́я, -не́єві (гр.)

Значення в інших словниках

1. гіменей — В поезії: хорова шлюбна пісня [XII]  Словник з творів Івана Франка
2. гіменей — -я, ч., міф. У давньогрецькій міфології – бог шлюбу. Узи Гіменея уроч. — шлюбний союз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гіменей — Шлюб  Словник чужослів Павло Штепа
4. гіменей — ГІМЕНЕ́Й, я, ч., міф.: ◇ Порва́ти ланцю́г Гімене́я див. порва́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
5. Гіменей — Гімене́й іменник чоловічого роду, істота у давніх греків — бог шлюбу  Орфографічний словник української мови
6. гіменей — гімене́й (грец. Ύμέναιος) 1. У давньогрецькій міфології бог шлюбу, син Аполлона. 2. В давньогрецькій ліриці – весільна пісня. 3. Переносно – узи Гіменея – подружній союз.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. Гіменей — ланцю́г (ланцюги́, пу́та) Гімене́я, книжн., жарт. Подружні стосунки; шлюб. Тут і ті диваки, котрі зопалу, здуру порвали ланцюг Гіменея, покинули дружин своїх (М. Рудь); Носив (Йон) на пальці мідяну каблучку від неї — це перше з пут.. Гіменея (М. Коцюбинський).  Фразеологічний словник української мови
8. гіменей — ГІМЕНЕ́Й, я, ч., міф. У грецькій та римській міфології — бог шлюбу. І дівчаті Людей шукала [мати]. І найшла. Та, помолившись Гіменею В своїм веселім гінекею, В чужий веселий одвела (Шевч., II, 1953, 267); Йон уже з санкції батькової..  Словник української мови в 11 томах