гіменей
ГІМЕНЕ́Й, я, ч., міф. У грецькій та римській міфології — бог шлюбу.
І дівчаті Людей шукала [мати]. І найшла. Та, помолившись Гіменею В своїм веселім гінекею, В чужий веселий одвела (Шевч., II, 1953, 267);
Йон уже з санкції батькової.. носив на пальці мідяну каблучку від неї [Домніки] — це перше з пут чигаючого на парубків Гіменея… (Коцюб., І, 1955, 246).
Словник української мови (СУМ-11)