еней —
-я, ч. В античній міфології – один з головних захисників Трої під час Троянської війни.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Еней —
лат.; Aeneas — ім'я легендарного родоначальника римлян; лат. aeneus — міцний, непорушний, незламний. Еней був парубок моторний1 хлопець хоть куди козак (І. Котляревський).
Власні імена людей. Словник-довідник
Еней —
У грец. і рим. міфологіях син Анхіса й Афродити, за Іліадою Гомера найсміливіший і найенергійніший, окрім Гектора, троянський вождь; після падіння Трої та довгого блукання оселився в Лації (Італія); гол.
Універсальний словник-енциклопедія