Еней

Ене́й, Ене́я, Ене́єві, Ене́ю!

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еней — -я, ч. В античній міфології – один з головних захисників Трої під час Троянської війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Еней — лат.; Aeneas — ім'я легендарного родоначальника римлян; лат. aeneus — міцний, непорушний, незламний. Еней був парубок моторний1 хлопець хоть куди козак (І. Котляревський). Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Еней — У грец. і рим. міфологіях син Анхіса й Афродити, за Іліадою Гомера найсміливіший і найенергійніший, окрім Гектора, троянський вождь; після падіння Трої та довгого блукання оселився в Лації (Італія); гол. Універсальний словник-енциклопедія