еней
ене́й
-я, ч.
В античній міфології – один з головних захисників Трої під час Троянської війни.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Еней — лат.; Aeneas — ім'я легендарного родоначальника римлян; лат. aeneus — міцний, непорушний, незламний. Еней був парубок моторний1 хлопець хоть куди козак (І. Котляревський). Власні імена людей. Словник-довідник
- Еней — У грец. і рим. міфологіях син Анхіса й Афродити, за Іліадою Гомера найсміливіший і найенергійніший, окрім Гектора, троянський вождь; після падіння Трої та довгого блукання оселився в Лації (Італія); гол. Універсальний словник-енциклопедія
- Еней — Ене́й, Ене́я, Ене́єві, Ене́ю! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)