енеоліт

енеолі́т

-у, ч., археол.

Перехідний період від епохи неоліту до бронзового віку, в який уперше з'явилися мідні знаряддя праці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. енеоліт — енеолі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. енеоліт — Міднокам'яна доба Словник чужослів Павло Штепа
  3. енеоліт — енеолі́т (від лат. aeneus – мідний, бронзовий і ...літ) мідний вік; перехідний період від неоліту до бронзового віку. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. енеоліт — ЕНЕОЛІ́Т, у, ч., архл. Перехідний період від епохи неоліту до бронзового віку, в який уперше з’явилися мідні знаряддя. Словник української мови в 11 томах