енеоліт

ЕНЕОЛІ́Т, у, ч., архл. Перехідний період від епохи неоліту до бронзового віку, в який уперше з’явилися мідні знаряддя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. енеоліт — енеолі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. енеоліт — -у, ч., археол. Перехідний період від епохи неоліту до бронзового віку, в який уперше з'явилися мідні знаряддя праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. енеоліт — Міднокам'яна доба Словник чужослів Павло Штепа
  4. енеоліт — енеолі́т (від лат. aeneus – мідний, бронзовий і ...літ) мідний вік; перехідний період від неоліту до бронзового віку. Словник іншомовних слів Мельничука