енеоліт
ЕНЕОЛІ́Т, у, ч., архл. Перехідний період від епохи неоліту до бронзового віку, в який уперше з’явилися мідні знаряддя.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- енеоліт — енеолі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- енеоліт — -у, ч., археол. Перехідний період від епохи неоліту до бронзового віку, в який уперше з'явилися мідні знаряддя праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- енеоліт — Міднокам'яна доба Словник чужослів Павло Штепа
- енеоліт — енеолі́т (від лат. aeneus – мідний, бронзовий і ...літ) мідний вік; перехідний період від неоліту до бронзового віку. Словник іншомовних слів Мельничука