Жанна —
Жа́нна іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
Жанна —
запозичене: фр. Jeanne — жін. до Jean. див. Іван. Жана, Жаннонька, Жанночка, Жашіу-Ся, Жанонька, Жаночка, Жануся, Жася, Жасенька. З саду виходить Жанна. В руках у неї великий букет бузку (О. Корнійчук); — Досі це було амплуа Жанночки (Л. Письменна).
Власні імена людей. Словник-довідник