Жанна

запозичене: фр. Jeanne — жін. до Jean.

див. Іван.

Жана, Жаннонька, Жанночка, Жашіу-Ся, Жанонька, Жаночка, Жануся, Жася, Жасенька.

З саду виходить Жанна. В руках у неї великий букет бузку (О. Корнійчук); — Досі це було амплуа Жанночки (Л. Письменна).

Значення в інших словниках

1. Жанна — Жа́нна іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Жанна — Жа́нна, -нни, -нні (жін. ім’я)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)