Лукулл —
Луку́лл іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
Лукулл —
бл. 110-56 до н.е., рим. полководець, прибічник Сулли; переміг Мітридата VI Евпатора — царя Понтійського; прославився багатствами (сади Л. в Римі), розкішним життям (т.зв. Лукуллові бенкети), а також колекціонерством (книги, твори мистецтва).
Універсальний словник-енциклопедія