Мороз

Моро́з, -ро́за, -ро́зові (прізв.)

∗∗∗

Моро́з, -зу, -зові, -ро́зе! -ро́зи, -зів

Значення в інших словниках

1. Мороз — Моро́з прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. мороз — (малий) ЗАМОРОЗОК; (раніш, ній) недосвіт; мн. МОРОЗИ, холоди, холод, холоднеча, студінь; морозець, морозонько, морозенко, морозяка.  Словник синонімів Караванського
3. мороз — Зазимки (перші осінні морози), зазимчак (т.с.), кришиниця (лютий мороз), морозенко, морозець і морозець, морозило, морозище, морозонько (фольк.  Словник синонімів Вусика
4. мороз — -у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. || Температура повітря нижче нуля. || Місце, де є такий холод. || перев. мн. Холодна зимова погода; холоди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мороз — МОРО́З, у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Я морозу не боюся І хто мерзне – я сміюся (Л. Глібов); Мороз холодні вікна помережив (М. Рильський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
6. мороз — Мороз не велик, та стоять не велить. Холодно стояти в мороз на одному місці. Хоч мороз і припікає, зате комарів немає. Жарт, коли стоїть сильний мороз і хочуть показати хоча б якусь позитивну сторону холоду. Якби на горах не мороз, то давно би переріс.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. мороз — У, ч. Напускна, демонстративна байдужість. Що це за мороз? Ніби ніхто не радий мене бачити. ◇ Бути на морозі — демонстративно виражати байдужість. Вася — на морозі, даун вузьколобий (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
8. мороз — (-у) ч. мол. Людина, яка мовчить.  Словник жарґонної лексики української мови
9. мороз — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка.  Фразеологічний словник української мови
10. Мороз — див. Мороз, Олексій Якович  Філософський енциклопедичний словник
11. мороз — МОРО́З (холодна погода, коли температура повітря падає нижче нуля), ХО́ЛОД, МОРО́ЗОНЬКО пестл. фольк.; СКИ́ПЕНЬ діал. (дуже холодна погода). Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Вогню не розпалювали.  Словник синонімів української мови
12. мороз — МОРО́З, у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. Мороз лютує, аж скрипить (Шевч., II, 1953, 98); Я морозу не боюся І хто мерзне— я сміюся (Гл., Вибр., 1951, 201); Мороз холодні вікна помережив (Рильський, І, 1960,170); *Образно.  Словник української мови в 11 томах