мороз

МОРО́З, у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля.

Мороз лютує, аж скрипить (Шевч., II, 1953, 98);

Я морозу не боюся І хто мерзне— я сміюся (Гл., Вибр., 1951, 201);

Мороз холодні вікна помережив (Рильський, І, 1960,170);

*Образно. Зросли і Менандрові діти, і сам він пристарівсь: кучері чорні припали морозом, думки поорали колись прехороше обличчя (Дн. Чайка, Тв., 1960, 165);

// Температура повітря нижче нуля.

Люди кажуть, що тут [у Чукурларі] рідко буває 8° морозу (Л. Укр., V, 1956, 201);

Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Гончар, II, 1959, 420);

// Місце, де є такий холод.

Тримати продукти на морозі;

// перев. мн. Холодна зимова погода; холоди.

Вікна з подвійними рамами мали знадвору віконниці, а у великі морози на віконниці ще навішували для тепла товсті мати з сіна (Тулуб, В степу.., 1964, 202).

Дід Моро́з див. дід.

◊ Бере́ться (бра́вся) моро́з; Бере́ться (бра́лося) на моро́з див. братися;

Моро́з бере́ див. бра́ти;

Моро́з бе́ре з-за плече́й кого; Моро́з іде́ (ішо́в, пішо́в, подира́в і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за шку́рою, по шкі́рі, по́за спи́ною і т. ін.) кому, в кого; Моро́зом обдає́ (пройняло́ і т. ін.) кого; Моро́зом сипну́ло за (по́за) спи́ною в кого — про неприємне відчуття холоду від несподіваного, сильного переляку, переживання тощо.

Було й слухати, як ваш батько-покійничок розказує, то мороз з-за плечей бере (Вовчок, І, 1955, 307);

Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (Криж., М. Рильський, 1960, 165);

Як глянув [Юр] спідлоба на людину, — мороз ішов поза шкірою (Хотк., II, 1966, 259);

Ще й досі, під пізній вечір, подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть-геть здалека чорніє над Ромоданом (Мирний, II, 1954, 301);

Мене острах бере, морозом обдає (Барв., Опов.., 1902, 88);

Щось перехопило дух, серце застукало в грудях.. За спиною аж морозом сипнуло (Гр., І, 1963, 255);

Моро́з лу́скає див. лу́скати;

Моро́з уда́рив див. ударя́ти.

Значення в інших словниках

1. Мороз — Моро́з прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. мороз — (малий) ЗАМОРОЗОК; (раніш, ній) недосвіт; мн. МОРОЗИ, холоди, холод, холоднеча, студінь; морозець, морозонько, морозенко, морозяка.  Словник синонімів Караванського
3. мороз — Зазимки (перші осінні морози), зазимчак (т.с.), кришиниця (лютий мороз), морозенко, морозець і морозець, морозило, морозище, морозонько (фольк.  Словник синонімів Вусика
4. мороз — -у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. || Температура повітря нижче нуля. || Місце, де є такий холод. || перев. мн. Холодна зимова погода; холоди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мороз — МОРО́З, у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Я морозу не боюся І хто мерзне – я сміюся (Л. Глібов); Мороз холодні вікна помережив (М. Рильський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
6. мороз — Мороз не велик, та стоять не велить. Холодно стояти в мороз на одному місці. Хоч мороз і припікає, зате комарів немає. Жарт, коли стоїть сильний мороз і хочуть показати хоча б якусь позитивну сторону холоду. Якби на горах не мороз, то давно би переріс.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. мороз — У, ч. Напускна, демонстративна байдужість. Що це за мороз? Ніби ніхто не радий мене бачити. ◇ Бути на морозі — демонстративно виражати байдужість. Вася — на морозі, даун вузьколобий (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
8. мороз — (-у) ч. мол. Людина, яка мовчить.  Словник жарґонної лексики української мови
9. мороз — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка.  Фразеологічний словник української мови
10. Мороз — див. Мороз, Олексій Якович  Філософський енциклопедичний словник
11. мороз — МОРО́З (холодна погода, коли температура повітря падає нижче нуля), ХО́ЛОД, МОРО́ЗОНЬКО пестл. фольк.; СКИ́ПЕНЬ діал. (дуже холодна погода). Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Вогню не розпалювали.  Словник синонімів української мови
12. Мороз — Моро́з, -ро́за, -ро́зові (прізв.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)