Мстислав —
Мстисла́в іменник чоловічого роду, істота ім'я
Орфографічний словник української мови
Мстислав —
слов.; від мсти- (помста) і слав-(слава). Слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик. Князі Мстислав та Гліб, перейшовши вбрід Оріль, зайняли указані їм місця на протилежному березі (В. Малик).
Власні імена людей. Словник-довідник
Мстислав —
1898-1993, небіж С. Петлюри, патріарх Укр. Автокефальної Православної Церкви з 1990; 1918-21 старшина Армії УНР, ад'ютант Гол. Отамана, учасник пол.-рад. війни; 1930-39 посол (депутат) до пол. сейму; один з організаторів і лідерів Волинського укр.
Універсальний словник-енциклопедія