1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Мстислав

Мстисла́в, -ва, -ву, -вом (ім’я)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мстислав — Мстисла́в іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. Мстислав — слов.; від мсти- (помста) і слав-(слава). Слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик. Князі Мстислав та Гліб, перейшовши вбрід Оріль, зайняли указані їм місця на протилежному березі (В. Малик). Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Мстислав — 1898-1993, небіж С. Петлюри, патріарх Укр. Автокефальної Православної Церкви з 1990; 1918-21 старшина Армії УНР, ад'ютант Гол. Отамана, учасник пол.-рад. війни; 1930-39 посол (депутат) до пол. сейму; один з організаторів і лідерів Волинського укр. Універсальний словник-енциклопедія