1. Орфографічний словник української мови

Мстислав

Мстисла́в

іменник чоловічого роду, істота

ім'я

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мстислав — слов.; від мсти- (помста) і слав-(слава). Слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик. Князі Мстислав та Гліб, перейшовши вбрід Оріль, зайняли указані їм місця на протилежному березі (В. Малик). Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Мстислав — 1898-1993, небіж С. Петлюри, патріарх Укр. Автокефальної Православної Церкви з 1990; 1918-21 старшина Армії УНР, ад'ютант Гол. Отамана, учасник пол.-рад. війни; 1930-39 посол (депутат) до пол. сейму; один з організаторів і лідерів Волинського укр. Універсальний словник-енциклопедія
  3. Мстислав — Мстисла́в, -ва, -ву, -вом (ім’я) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)