1. Власні імена людей. Словник-довідник

Мстислав

слов.; від мсти- (помста) і слав-(слава).

Слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик.

Князі Мстислав та Гліб, перейшовши вбрід Оріль, зайняли указані їм місця на протилежному березі (В. Малик).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мстислав — Мстисла́в іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. Мстислав — 1898-1993, небіж С. Петлюри, патріарх Укр. Автокефальної Православної Церкви з 1990; 1918-21 старшина Армії УНР, ад'ютант Гол. Отамана, учасник пол.-рад. війни; 1930-39 посол (депутат) до пол. сейму; один з організаторів і лідерів Волинського укр. Універсальний словник-енциклопедія
  3. Мстислав — Мстисла́в, -ва, -ву, -вом (ім’я) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)