Значення в інших словниках
-
Юпітер —
Юпі́тер 1 іменник чоловічого роду, істота давньоримський бог Юпі́тер 2 іменник чоловічого роду планета
Орфографічний словник української мови
-
Юпітер —
Батько богів, див. Зевс
Словник чужослів Павло Штепа
-
юпітер —
[йуп’ітеир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy (прожектор)
Орфоепічний словник української мови
-
Юпітер —
-а, ч. 1》 У давньоримській міфології – верховний бог, владика богів і людей; матеріалізований образ цього бога у мистецтві. 2》 П'ята, найбільша планета Сонячної системи, орбіта якої знаходиться між Марсом і Сатурном.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
юпітер —
ЮПІ́ТЕР, а, ч. Потужний електричний дуговий освітлювач, прожектор, признач. для кінознімання при штучному або комбінованому освітленні та для інших потреб. Оператори клопоталися біля юпітерів, діловито стрекотали кінокамери (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
юпітер —
юпі́тер (лат. Juppiter) 1. У давньоримській міфології головний бог, бог неба, світла, грому й дощу. 2. Найбільша планета Сонячної системи, п’ята за віддаленням від Сонця.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
Юпітер —
I п'ята за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи, маса якої перевищує суму мас решти планет; газорідинна куля, ймовірно, з малим твердим ядром; випромінює інфрачервоні промені, інтенсивність яких більша...
Універсальний словник-енциклопедія
-
юпітер —
ЮПІ́ТЕР, а, ч. Потужний електричний дуговий освітлювальний прилад, прожектор, признач. для кінознімання при штучному або комбінованому освітленні та для інших потреб. Оператори клопоталися біля юпітерів, діловито стрекотали кінокамери (Мист.
Словник української мови в 11 томах