юпітер
ЮПІ́ТЕР, а, ч.
Потужний електричний дуговий освітлювач, прожектор, признач. для кінознімання при штучному або комбінованому освітленні та для інших потреб.
Оператори клопоталися біля юпітерів, діловито стрекотали кінокамери (з наук. літ.);
Гриміли, майже не стихаючи, впереміш з оркестром оплески, сяяли не гаснучи юпітери (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)