абрис —
Обрис, див. контур
Словник чужослів Павло Штепа
абрис —
Абрис — contour, outline, sketch — *Abriß, Abriß Skizze, Umriss, Entwurf – 1) Лінiйнi обриси предмета, контур. 2) При знімальних роботах — виконане вiд руки креслення з позначеннями на ньому даних, необхiдних для складання плану гірничих робiт...
Гірничий енциклопедичний словник
абрис —
-у, ч. 1》 Обриси предмета; контур. Контурний малюнок. Абрис профілю людини. 2》 перен. Загальна характеристика явищ, осіб, огляд подій і т. ін. Абрис міжнародних подій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
абрис —
А́БРИС, у, ч., книжн. 1. Обриси, контур. Туман розтанув, речі набрали звичних абрисів (Василь Шевчук); Вона була якась потойбічна своєю витонченістю, що позначалася в абрисі обличчя, рухах, ніжному нервовому голосі (із журн.); // Контурний малюнок.
Словник української мови у 20 томах
абрис —
а́брис (від нім. Αbriβ – план, кресленик) 1. Обрис предмета, нанесений за допомогою ліній. 2. геод. Кресленик, зроблений у польових умовах від руки з позначенням на ньому даних промірів, потрібних для складання точного плану.
Словник іншомовних слів Мельничука
абрис —
КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось).
Словник синонімів української мови
абрис —
А́БРИС, у, ч., книжн. 1. Обриси предмета; контур. Певні частини Землі мають схоже положення або абриси (Курс. заг. геол., 1947, 30); Важливими показниками міцної конституції є.. міцний розвиток кістяка, ..
Словник української мови в 11 томах
абрис —
(польс. < нім. — контур, різати) 1. Силует, контур архітектурних форм. 2. Контурний рисунок, просте лаконічне зображення, що генетично походить від простих наскальних зображень сивої давнини.
Архітектура і монументальне мистецтво