абстрагувати —
абстрагува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
абстрагувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. Уявно (в думках) відривати, відокремлювати одні (окремі) аспекти явищ чи властивості предметів від інших.
Великий тлумачний словник сучасної мови
абстрагувати —
АБСТРАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Уявно (в думках) відривати, відокремлювати несуттєві сторони, властивості або зв'язки об'єктів, предметів, явищ з метою виділення суттєвих і закономірних ознак.
Словник української мови у 20 томах
абстрагувати —
абстрагува́ти (від лат. abstraho – відтягую, відриваю) мислено виділяти з усіх ознак, властивостей, зв’язків конкретного предмета основні, найзагальніші. Див. абстракція.
Словник іншомовних слів Мельничука
абстрагувати —
АБСТРАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Уявно (в думках) відривати, відокремлювати одні (окремі) сторони або відношення явищ чи властивості предметів від інших.
Словник української мови в 11 томах
абстрагувати —
рос. абстрагировать (від латин. abstraho — відтягую, відриваю) — думкою виділяти з усіх ознак, властивостей, зв'язків конкретного предмета основні, найзагальніші.
Eкономічна енциклопедія