абсурд —
абсу́рд іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
абсурд —
АБСУРД – АБСУРДНІСТЬ Абсурд, -у. Безглуздя, нісенітниця: доведений до абсурду, дійти до абсурду. Абсурдність, -ності, ор. -ністю. Властивість, якість за значенням абсурдного: абсурдність висновків.
Літературне слововживання
абсурд —
(лат. аbsurdus — безглуздий) безглузді твердження; вислови, позбавлені раціонального змісту. Абсурд відрізняється від нісенітниці: нісенітниця не істинна, проте не хибна, а абсурдний вислів осмислений і внаслідок своєї суперечності є хибним.
Словник стилістичних термінів
абсурд —
Безглуздя, нісенітниця, нонсенс, несусвітенність, безглуздість, нісенітність, неподобність, недоладність, обр. на вербі груші, сон рябої кобили, таке, що й купи не держиться; (словесний) бридня, абракадабра, глупство, дурниця, чортзна-що...
Словник синонімів Караванського
абсурд —
Нісенітниця, безглуздя
Словник чужослів Павло Штепа
абсурд —
-у, ч. Безглуздя, нісенітниця. Театр (драма, література) абсурду — драматургія, література, що представляють світ як хаос, відображають песимізм, передчуття загибелі і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
абсурд —
АБСУ́РД, у, ч. Безглуздя, нісенітниця. Коли тільки переклад написаний доволі граматично і не грішить надто видними абсурдами, знаходяться редактори.., що надрукують його (І. Франко); Багата держава, яку утворюють бідні люди, – абсурд!...
Словник української мови у 20 томах
абсурд —
див. нісенітниця
Словник синонімів Вусика
абсурд —
абсу́рд (лат. absurdus – немилозвучний, безглуздий) безглуздя, нісенітниця.
Словник іншомовних слів Мельничука
абсурд —
АБСУРД (від лат. absurdus — немилозвучний, недоречний, безглуздий, недоладний) — смисловий антипод понять логічної обґрунтованості, раціональної осмисленості або дії, сумірності зі змістом вихідних принципів (аксіом...
Філософський енциклопедичний словник
абсурд —
БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНС книжн., ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ГЛУ́ПСТВО рідше, АБСУ́РД підсил., БРЕДНЯ́ (БРИДНЯ́) підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Я підсил. розм., ДУРНИ́ЦЯ підсил.
Словник синонімів української мови
абсурд —
АБСУ́РД, у, ч. Безглуздя, нісенітниця. Коли тільки переклад написаний доволі граматично і не грішить надто видними абсурдами, знаходяться редактори.., що надрукують його (Фр.
Словник української мови в 11 томах