абсурд
АБСУ́РД, у, ч.
Безглуздя, нісенітниця.
Коли тільки переклад написаний доволі граматично і не грішить надто видними абсурдами, знаходяться редактори.., що надрукують його (І. Франко);
Багата держава, яку утворюють бідні люди, – абсурд! Держава не може будувати свій добробут на бідності й обдертості своїх громадян (О. Довженко);
Абсурдизм навряд чи можна зрозуміти в його власних термінах, тому що розуміння – це осмислення, а осмислення – пряма протилежність абсурду (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)