абстракція
АБСТРА́КЦІЯ, ї, ж.
1. тільки одн. Те саме, що абстрагува́ння.
Абстракція – процес когнітивний – одна з основних операцій мислення, яка полягає у виділенні певних ознак досліджуваного цілісного об'єкта та абстрагуванні від інших (з наук. літ.);
З погляду онтології абстракція пов'язана з уявленням про відносну незалежність явищ та їх сторін і з відділенням суттєвих сторін від несуттєвих (з наук. літ.).
2. Результат абстрагування, абстрактне поняття.
Вектор є математичною абстракцією об'єктів, що характеризуються величиною і напрямком (з наук. літ.);
За допомогою витончених абстракцій учені-математики мають змогу глибоко проникати в суть явищ (із журн.);
// Що-небудь, позбавлене конкретності, життєвої реальності.
В науковій і поетичній літературі маємо зложений безмірний запас .. комбінацій й абстракцій (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)