Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

аванпост

Аванпо́ст, -ту, -тові; -по́сти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. аванпост — аванпо́ст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. аванпост — Передоварта  Словник чужослів Павло Штепа
  3. аванпост — -у, ч. У деяких арміях – передовий сторожовий пост, що його виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аванпост — АВАНПО́СТ, у, ч. 1. Передовий сторожовий пост, який виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога. Мінялися аванпости (Іван Ле); Стають [повстанці] до останнього бою З аванпостами ворога (С. Крижанівський); // Місце розташування такого поста.  Словник української мови у 20 томах
  5. аванпост — аванпо́ст (франц. avant-poste) передовий пост; у деяких іноземних арміях і в Росії 18 – 19 ст. – сторожовий пост, виставлений у бік противника.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. аванпост — ФОРПО́СТ (передовий сторожовий пост, укріплений пункт на кордоні і т. ін.), АВАНПО́СТ. Коли стрільба ущухла, до форпостів бузьких козаків прибув парламентер трьохбунчужного паші з проханням сказати про умови здачі фортеці (С.  Словник синонімів української мови
  7. аванпост — АВАНПО́СТ, у, ч. У деяких арміях — передовий сторожовий пост, який виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога. І повстанці Комуни Стають до останнього бою З аванпостами ворога (Криж., Під зорями.., 1950, 101); Мінялися аванпости (Ле, Наливайко, 1957, 58).  Словник української мови в 11 томах