аванпост —
аванпо́ст іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
аванпост —
Передоварта
Словник чужослів Павло Штепа
аванпост —
-у, ч. У деяких арміях – передовий сторожовий пост, що його виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога.
Великий тлумачний словник сучасної мови
аванпост —
АВАНПО́СТ, у, ч. 1. Передовий сторожовий пост, який виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога. Мінялися аванпости (Іван Ле); Стають [повстанці] до останнього бою З аванпостами ворога (С. Крижанівський); // Місце розташування такого поста.
Словник української мови у 20 томах
аванпост —
аванпо́ст (франц. avant-poste) передовий пост; у деяких іноземних арміях і в Росії 18 – 19 ст. – сторожовий пост, виставлений у бік противника.
Словник іншомовних слів Мельничука
аванпост —
ФОРПО́СТ (передовий сторожовий пост, укріплений пункт на кордоні і т. ін.), АВАНПО́СТ. Коли стрільба ущухла, до форпостів бузьких козаків прибув парламентер трьохбунчужного паші з проханням сказати про умови здачі фортеці (С.
Словник синонімів української мови
аванпост —
АВАНПО́СТ, у, ч. У деяких арміях — передовий сторожовий пост, який виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога. І повстанці Комуни Стають до останнього бою З аванпостами ворога (Криж., Під зорями.., 1950, 101); Мінялися аванпости (Ле, Наливайко, 1957, 58).
Словник української мови в 11 томах